Що сталося з рекламними агентствами MGID та Adwise - погляд  «Чистого неба»

Що сталося з рекламними агентствами MGID та Adwise - погляд «Чистого неба»

У четвер, 27 лютого, Кіберполіція провела обшуки в офісах рекламних агентств MGID та Adwise.

Коментуючи обшук, який відбувся, виданню ThePage директор компанії MGID Сергій Денисенко сказав: «Якщо нас звинувачують в тому, що наші коди розміщувалися на піратських сайтах, то це не є злочином – ні кримінальним, ні адміністративним. Є певні правила та закони, за якими рекламні платформи не можуть нести відповідальність за пред’явлення власникам сайтів щодо авторських прав. Це нелогічно. Якщо якийсь блогер, ВВС або CNN використовує якесь відео або фотографію, які їм не належать, то ми це не можемо проконтролювати. Так, ми зобов’язані реагувати, коли до нас звертаються. І ми завжди це робимо, якщо порушуються чиїсь авторські права. … Якщо навіть припустити, що ми працюємо з якимись піратськими сайтами, ми не несемо відповідальність за порушення авторських прав, яке може теоретично бути на сторінках цих сайтів».

Повернемося на три роки тому.

У квітні 2017 року до статті 176 Кримінального кодексу України (порушення авторського права та суміжних прав) була внесена зміна: окремим складом злочину додана відповідальність за «фінансування» порушень, описаних у диспозиції цієї статті, в тому числі, у вигляді незаконного відтворення, розповсюдження аудіовізуальних творів.

У червні 2017 ВРК, ЕBA, USAID, УАПА та «Чисте небо» провели для рекламного ринку зустріч щодо цих змін. На ній адвокат Андрій Осипов через принцип “кому вигідно?”, яким користуються слідчі в своїй логіці, показав, як ці зміни стосуються рекламодавців та агентств: це, по суті, вигідне придбання краденого. Він припустив, що “злочин буде мати форму вини з прямим або непрямим умислом”. Рекламодавцю вигідно розміщувати рекламу на піратах, оскільки цей інвентар дешевше, ніж на легальних ресурсах, адже піратський сайт не витрачається на купівлю контенту.

У липні 2017 року антипіратська Ініціатива «Чисте небо» створила «Сервіс для рекламодавців» на blacklists.org.ua – такий собі “чорний список” сайтів, до яких є претензії правовласників. Бо хто краще знає, які сайти крадуть, якщо не ті, кого обікрали. Та проінформувати – найперший крок у бік нефінансування цих ресурсів.

Далі. Українська антипіратська асоціація (УАПА) почала проводити моніторинг реклами на цих сайтах, apo.kiev.ua, та брендам, що з’явилися на них, та їх агентствам направлялися листи. Вони інформували: «Пропонуємо Вам ознайомитися з результатами моніторингу та відстежити, чи не є Ваш бренд/клієнт однією з компаній, послуги або товари якої рекламуються в мережі Інтернет на ресурсах, до яких є претензії правовласників. Вважаємо за необхідне звернути Вашу увагу на вищевикладені питання та просимо Вас докласти зусиль до усунення розміщення реклами товарів/послуг на “піратських” ресурсах в мережі Інтернет, та не співпрацювати з компаніями, які пропонують Вам розміщення реклами на зазначених ресурсах, чим завдають шкоди репутації Вашої компанії та Ваших клієнтів».

У 2018 році дослідницька компанія Gemius запустила нову функцію дослідження gemiusAdReal – реклама на «сайтах з претензією» була відокремлена від загального звіту та винесена на окремий лист, який назвали Pirate Blacklist.

Все, аби у рекламодавців були час та можливість розібратися в причині появи реклами на «піратському» ресурсі, скорегувати рекламну кампанію, почистити медіалисти. Як MGID, так і Adwise отримували прямі прохання-попередження про ризики розміщення на краденому контенті від «Чистого неба» та УАПА відповідно.

Катерина Федорова, директор Громадської спілки «Чисте небо»:
«”Чисте небо” постійно стежить за ситуацією, використовуючи інформацію від правовласників, УАПА та Gemius. У минулому році ми помітили значну активність по розміщенню реклами на сайтах з чорного списку з боку MGID. Я особисто зверталася до їх представника, пояснювала ситуацію та наслідки, просила їх проаналізувати, надавала необхідну інформацію – навіть отримала відповідь, що наші списки взяті в роботу. Але в січні аналіз показав, що кількість реклами на сайтах зі списку blacklists.org.ua, яку розміщувала компанія MGID, збільшилася більш, ніж в 1,5 рази. Ця компанія стала # 1 в нашому “антирейтингу”. Про що ми, знову ж таки, повідомили їй з проханням звернути на це увагу. Це було вже в цьому році, і ніякої реакції ми не отримали, на жаль. Тому по факту ми вважаємо, що проведені обшуки мали під собою серйозну підставу. Більш офіційну інформацію сподіваємося отримати після закінчення слідства. Та сподіваємося, що ця ситуація не буде сприйнята в публічному просторі як свавілля правовласників, а буде сигналом для ринку. Україна знаходиться на перших місцях серед країн, які системно порушують права інтелектуальної власності, як за версією США, так і за версією ЄС. Ми хочемо це змінити».

У світі були прецеденти притягнення рекламодавців до відповідальності за розміщення реклами на піратських сайтах. У 2017 році британський Поліцейський відділ по боротьбі з крадіжкою інтелектуальної власності “відвідав” вісім рекламодавців, що розміщували рекламу на піратських сайтах. Британський досвід вважається одним з найуспішніших в світі: за допомогою поліції країна за 6 місяців припинила розміщення реклами на сайтах, які порушують права інтелектуальної власності. Спочатку пропала реклама британських брендів, другим етапом стали переговори з асоціацією азартних ігор, які теж пройшли успішно.

У 2018 році на Составі вийшла новина про те, що троє співробітників німецького агентства, яке розміщувало рекламу на піратських сайтах, засуджені до умовного тюремного ув’язнення.

Тім Куік, Керуючий директор нідерландської антипіратської групи BRAIN:
“У Нідерландах поки не було судових справ, що стосуються відповідальності рекламодавців. Але вже кілька років ми проводимо інвентаризацію брендів та організацій, реклама яких з’являється на сайтах, що порушують авторські права. Їх понад 100, і ми їм пишемо. Після чого вони просять свої рекламні агентства не розміщувати рекламу на спірних сайтах. У нас було тільки декілька випадків, коли нашому запиту опиралися – причому, школи. Ми звернулися до Міністерства освіти, і реклама шкіл на піратах припинилася”.

Керівник латвійської асоціації «За легальний контент» Даце Котзева:
«В цьому році ми плануємо підписати меморандум з Рекламної асоціацією Латвії. Він передбачає, що ми будемо надавати чорний список сайтів, до яких є претензії правовласників, вони не будуть потрапляти в медіаплани. Латвійські бренди та агентства замислюються про безпеку бренду і, впевнена, підуть на цей акт доброї волі. Не думаю, що нам доведеться звертатися в поліцію: поліція потрібна, якщо взаєморозуміння чекати не доводиться. Але для такого випадку – у нас є меморандум і з поліцією».

Байба Ліепіня, генеральний директор Рекламної асоціації Латвії:
«Наша асоціація проти фінансування піратських сайтів, і всі наші члени вже впровадили чорні списки на місцевому рівні, щоб уникнути фінансування піратів. Проблема в тому, що такі сайти з’являються швидше, ніж ми впроваджуємо чорні списки. В даний час ми тісно співпрацюємо з неурядовою організацією “За легальний контент” в пошуках нових способів зупинки грошових потоків на сайти з нелегальним контентом». 

«З 2015 року асоціація Sygnal реалізує ідею «Слідкуй за грошима». Стратегія базується на підході скорочення всіх джерел фінансування веб-сайтів, які поширюють контент без дозволу правовласників. Ці кроки безпосередньо сприяють тому, що такі веб-сайти припиняють отримувати фінансову вигоду і, в багатьох випадках, це призводить до їх зникнення. В даний час ця стратегія була визначена як найефективніший інструмент боротьби з незаконним розповсюдженням аудіовізуального контенту в Інтернеті», – коментує Кароліна Маковська, голова Ради програми “Слідуй за грошима” польської Асоціації Sygnal.

Директор Всеукраїнської рекламної коаліції Максим Лазебник: «Всі знають, що красти – погано, і що піратство – це теж крадіжка, в даному випадку, контенту. Я не можу коментувати конкретне розслідування, бо маю інформацією тільки з інтернет-ЗМІ і фейсбук-схлипів, до яких ставлюся вкрай критично. Єдине, що хочу зазначити: мені здаються неправдоподібними образи “невинних жертв”. На мій погляд, агентства, що розміщують рекламу – по всьому комунікаційному ланцюжку – повинні розуміти і хто їхні клієнти, і яку рекламу вони розміщують, і на яких майданчиках. А також дотримуватися всіх законів, зокрема, закону про захист авторських прав та кримінального кодексу».

Перший досудовий розгляд по фінансуванню порушення прав інтелектуальної власності – це прецедент. І нам усім важливо знати, що він стався; і бачити, чим він закінчиться. Захист інтелектуальної власності потрібен для створення сильної економіки. Продюсерам потрібно знати, що вони відіб’ють вкладене в фільм. Стартапам та інвесторам, які бажають працювати в Україні, потрібно знати, що тут інтелектуальна власність охороняється. І для того, щоб забезпечити цей захист, необхідні відповідальність і залученість всіх членів екосистеми контенту. У тому числі власників рекламних бюджетів. «Слід пам’ятати, що гроші залишають сліди. А гроші у кого? У рекламодавця», – нагадав Андрій Осипов на тій зустрічі з рекламним ринком два з половиною роки тому.