Монетизація контенту без порушення закону: обговорення теми піратства на #TIM 2021

Монетизація контенту без порушення закону: обговорення теми піратства на #TIM 2021

21-22 жовтня у Києві проходив щорічний мультиформатний міжнародний виставковий Форум Telecom IT Media, де піднімались актуальні теми для телеком та медіа спільноти стосовно сфери медіа, дистрибуції та монетизації контенту і низки технологій навколо цього, а також підводились річні підсумки галузі. Йшла мова і про боротьбу з піратством, зокрема в контексті дискусії щодо спортивного контенту. 

У сесії «‎Великий спорт — великі гроші» взяли участь В’ячеслав Мієнко, керівник ‎Ініціативи ‎«Чисте небо», Олександр Сухманський, головний редактор Xsport, що входить до Ініціативи, Микола Рекеда, керівник Комітету стандартів IAB та Віталій Сілаєв, програмний менеджер Favbet. Модерував Володимир Кондрашов, НВ бізнес.

На дискусії обговорювали різні способи монетизації спортивного контенту та підходи до боротьби з нелегальними ресурсами, що транслюють його. В’ячеслав Мієнко зазначив, що захист спортивного контенту є більш складним, ніж розважального, адже термін його життя дуже короткий і зазвичай не виходить за межі лайв трансляцій. І виникає питання, як збалансувати захист та монетизацію: наприклад, дистрибуція контенту в інтернеті через провайдерів дає можливість заробити більше. Водночас зростає і ризик, адже якщо піратський ресурс паралельно транслює все це безкоштовно, монетизація дуже страждає.  

Микола Рекеда впевнений, що стандартні способи монетизації вже не працюють. Якщо раніше основним та ефективним шляхом була трансляція на ТБ та спонсорство, то наразі існує багато можливостей споживання контенту і, відповідно, різні варіанти заробітку для правовласника. Спосіб дистрибуції вже не такий важливий, важлива цінність самого контенту, який споживає глядач. Говорячи про рекламу, Микола підкреслює необхідність доносити брендам інформацію щодо незахищеного рекламного простору на нелегальному сайті, внаслідок чого можна зіпсувати репутацію.

«‎Піратство — це зло, тому що це бізнес. Зменшуючи грошові потоки піратів — зменшуємо піратство як явище. Нелегальні сервіси за рахунок низьких цін руйнують рекламний ринок, створюючи недобросовісну конкуренцію», — акцентує увагу В’ячеслав Мієнко. 

У допомогу правовласникам, а також рекламним агентствам і платформам працює сервіс blacklists.org.ua, створений у 2017 році Ініціативою «‎Чисте небо» та Українською антипіратською асоціацією, де регулярно розміщується інформація про актуальні нелегальні ресурси. Також за сприяння «‎Чистого неба» у 2020 році Україна доєдналася до міжнародного блеклисту WIPO Alert, створеного Всесвітньою організацією інтелектуальної власності, який ідентичний у підходах національному. Туди вже потрапили перші чотири українські ресурси. Незабаром вийде спільний гайд «‎Чистого неба» та IAB Україна, який допоможе рекламодавцям розібратись з цим інструментом. Це буде третій з серії таких гайдів, що допомагають учасникам рекламного ринку систематизувати підходи та інструменти у моніторингу ресурсів, які порушують права інтелектуальної власності. 

В’ячеслав Мієнко: «Серед великих рекламодавців стало набагато менше тих, хто розміщується на піратських ресурсах. Більше 70% такої реклами у 2020-2021 приходиться на беттінг і онлайн казино». Віталій Сілаєв прокоментував цей факт, відзначивши, що для компаній, які займаються беттінгом, існує купа обмежень у рекламі, що вимушено приводить їх на нелегальні сайти, і це є проблемою для індустрії.

Які ще є інструменти, аби позбавити піратський бізнес фінансування? Найбільш ефективним є використання технологій у зв’язці із законодавством. Зокрема у 2017 році за сприяння «‎Чистого неба» фінансування піратства з’явилося як склад злочину в межах статті 176 ст. ККУ. Наразі Ініціатива спілкується з профільними комітетами ВРУ на предмет його виділення в окрему статтю. Це допоможе нарешті внести ясність, яким є склад цього злочину, та ефективніше переслідувати злочинців. Серед інших законодавчих ініціатив «‎Чистого неба» — заборона реклами на піратських ресурсах. 

На іншій сесії ТІМ говорили про такий інструмент як блокування контенту, що використовується зазвичай для кібербезпеки і в тому числі для боротьби з піратами. Такий спосіб викликає неоднозначні реакції з боку деяких учасників ринку, зокрема інтернет-провайдерів. Втім це викликано більшою мірою не інструментом як таким, а недосконалістю його використання. Ось що думає з цього приводу один з учасників сесії Олександр Папуця, керівник адвокатського об’єднання Smartsolutions: «Безумовно, час для вирішення питання щодо обмеження нелегального розповсюдження контенту в інтернеті давно настав. Цю практику вже втілили в законодавчі норми багато країн Європи та світу. Цілком зрозуміло, що не всім гравцям ринку послуг у цьому секторі такі ініціативи до душі, але треба замислитись, як у майбутньому може розвиватись сфера виробництва якісної медійної продукції без її належного захисту у сучасному цифровому середовищі. Існує немало складнощів у тому, аби швидко та ефективно реагувати на стрімко виникаючі правопорушення в світовій «павутині» (у т.ч. технічного характеру). Але без формування прозорого підходу та рішучих кроків у цьому напрямку суспільство та держава ризикують втратити багато позицій».

Загалом питання захисту контенту від піратів піднімали на різних сесіях цьогорічного TIM, що демонструє готовність учасників ринку до діалогу про цю проблему, а також дозрілу потребу в тому, аби спільними зусиллями послабити нелегальний бізнес.