Громадська спілка «Ініціатива Чисте небо» ініціювала спільну робочу зустріч представників державних органів, регуляторів та провайдерів електронних комунікацій щодо ефективності виконання рішень про обмеження доступу до заборонених російських і піратських медіасервісів. Ключовий висновок зустрічі, яка пройшла 29 вересня: Україні потрібна не просто наявність механізму блокування, а його реальна працездатність.
Сьогодні до відповідного переліку внесено 78 медіасервісів, яким відповідають 920 унікальних доменів. Серед них – 15 платних OTT/VOD-платформ і сервісів рф, 38 стримінгових сайтів та IPTV-сервісів із російськими телеканалами, а також 25 піратських VOD-кіносайтів.
Із 2023 року Ініціатива «Чисте небо» бере активну участь у наповненні цього переліку. Водночас його масштабування має системну проблему: внесення ресурсу до переліку саме по собі ще не гарантує фактичного обмеження доступу до нього.
Сучасний піратський сервіс – це не один сайт, а мережа основних і дзеркальних доменів та альтернативних адрес, які можуть оперативно змінюватися після блокування. Так, окремі сервіси, зокрема HD REZKA, KINOGO та Filmix, використовують понад 100 вебадрес кожен. Тобто проблема полягає не стільки в самому обсязі заборонених ресурсів, скільки у швидкості зміни технічної інфраструктури порушниками та можливості чинної системи оперативно на це реагувати.
60% перевірок виявили неповне обмеження провайдерами доступу
У першому півріччі 2026 року ІЧН провела власний моніторинг роботи 18 провайдерів, перевіривши близько 100 однакових тестових доменів у Києві, Київській області та окремих містах західного регіону. Перевірка проводилася через звичайне Wi-Fi-підключення, без VPN та спеціального обладнання. Тобто відбувалась імітація дій звичайного користувача.
Офіційні перевірки НКЕК за скаргами ІЧН щодо 18 провайдерів показали: в 11 випадках було зафіксоване неповне обмеження доступу, у 7 випадках порушень не виявили. Обсяг невиконання був різним – від кількох незаблокованих доменів до значної частини переліку. За даними, представленими ІЧН під час зустрічі, штрафи не застосовувалися, а виявлені порушення усувалися під час перевірок.
Ці результати, на думку ІЧН, свідчать про необхідність удосконалення самого механізму виконання рішень.
Де система втрачає ефективність
Під час зустрічі ІЧН окреслила три групи проблем, які сьогодні впливають на результат.
Перша – технологічна. Єдиного практичного стандарту блокування немає: провайдери використовують різні технічні підходи, а окремі способи можуть створювати ризик надмірного блокування легальних ресурсів.
Друга – постійна поява сайтів-дзеркал. Після блокування одного домену порушник може швидко запустити нову адресу. Формально це вже інший домен, для якого знову необхідно проходити відповідну процедуру. У результаті держава та провайдери постійно наздоганяють порушника.
Третя – процес і ресурси. Значна частина роботи з переліком залишається ручною, а його оновлення та опрацювання нових дзеркал потребують часу й людського ресурсу провайдерів. При цьому, надзвичайно важкою є поточна ситуація з руйнуванням критичної інфраструктури.
Є й ще один додатковий рівень - очевидна конкурентна перевага провайдерів, які пропонують користувачам відкритий доступ до заборонених ресурсів.
Отже, так, питання не просте, ситуація на ринку вкрай складна і брак ресурсів заважає провайдерам виконувати встановлені законом заборони і обмеження. І начебто все виглядає зрозуміло і не так критично.
Щоправда, в цей момент ми сильно програємо ворогу в домені когнітивної війни, бо ці ресурси несуть в собі «непомітну» на перший погляд небезпеку у вигляді прямої пропаганди, наративів агресора та відверто небезпечного контенту.
Саме тому ІЧН наголошує: проблема не зводиться до роботи окремих провайдерів, а штрафами ситуація не вирішиться, необхідно вдосконалювати архітектуру механізму в цілому.
Від ручного блокування – до системи
Під час зустрічі Ініціатива «Чисте небо» запропонувала чотири напрями подальшої спільної роботи:
- По-перше, розробити єдиний практичний стандарт блокування, який визначатиме, що саме блокується, якими технічними способами та як діяти у складних випадках, мінімізуючи ризик надмірного блокування; як мінімум, на рівні рекомендацій від регулятора ринку;
- По-друге, створити технічний перелік доменів у машиночитному форматі / API поряд з офіційним переліком і розсилкою листів у pdf форматі. Це дозволить автоматизувати його завантаження й оновлення, зменшити обсяг ручної роботи і кількість людських помилок;
- По-третє, окремо врегулювати швидкий механізм роботи з очевидними дзеркалами вже заборонених медіасервісів, щоб проста зміна доменного імені не давала порушникам тижні або місяці переваги;
- По-четверте, створити постійний контур взаємодії між Національною радою, НКЕК, провайдерами та ІЧН, який дозволить оперативно обговорювати проблемні випадки й удосконалювати механізм на основі практики.
«Для нас результат – це не кількість доменів у переліку і не кількість перевірених провайдерів. Результат – коли заборонений російський або піратський медіасервіс фактично перестає бути доступним українському користувачеві, а провайдер може виконати рішення держави без зайвої ручної роботи, технічної невизначеності та непропорційного навантаження. Саме до такого механізму ми пропонуємо рухатися спільно», – зазначив Вʼячеслав Мієнко, керівник Ініціативи «Чисте небо» .
За підсумками зустрічі Національна рада запропонувала учасникам надати свої пропозиції щодо подальших кроків. Ініціатива «Чисте небо» готує відповідний пакет пропозицій, зокрема щодо технічних рішень і необхідних змін у регулюванні.
ІЧН також продовжить моніторинг фактичної доступності заборонених ресурсів та взаємодію з державними органами й учасниками ринку.
«Для нас головний висновок цієї зустрічі простий: рішення про блокування має завершуватися реальним блокуванням. Сьогодні ми бачимо розрив між ухваленням рішення та його виконанням, і це питання національної безпеки. Робота над удосконаленням механізму має продовжитися спільно, адже ефективне обмеження доступу до російських медіасервісів в умовах війни є одним з інструментів захисту українського інформаційного простору», – підсумував Віталій Волошин, адвокат Smartsolutions, що здійснює юридичний супровід Ініціативи